Небезпека ртутних відходів
Нажаль часто, коли ми відвідуємо ліс чи ставок, то стаємо свідками величезної купи сміття, яке залишають після себе недбалі відпочивальники. І з почуттям виконаного обов’язку несемо свої пакунки з відходами до найближчого контейнеру. Однак деколи, самі цього не усвідомлюючи, ми викидаємо на смітник такі відходи, які можуть нести набагато більшу екологічну небезпеку, ніж розкиданий по лісу пластик. Мова йде про побутові приладдя, у складі яких є ртуть, зокрема – люмінесцентні лампочки.
Люмінесцентні лампи ще донедавна були в широкому вжитку лише на підприємствах, однак в силу своєї економічності вони набули популярності і в побутовому секторі. Такі лампи є енергоощадними в порівнянні з лампами розжарювання, завдяки ним стало можливим ефективніше використання природних ресурсів. Вони є екологічним джерелом освітлення, однак в силу відсутності організованої на державному рівні системи збору та утилізації відпрацьованих ламп, їх екологічна перевага повністю нівелюється.
Виробники та продавці люмінесцентних ламп зазвичай з байдужістю ставляться до того, як буде використовуватись та утилізуватись продукція, яку вони продають. Тому вкрай важливо на сьогодні інформувати населення про можливу загрозу цього типу обладнання, про необхідність його правильного зберігання та утилізації.
Колба люмінесцентної лампи вміщує пари ртуті кількістю від 1 до 70 мг., але не всі виробники доносять до покупців відомості про точний вміст небезпечної речовини у виробі. Ртуть зараховується до речовин 1-го, найвищого рівня небезпеки, вона надзвичайно небезпечна і організмом майже не виводиться. Ця речовина може вразити печінку, дихальні шляхи, ЦНС, нирки. Саме через це розроблено чіткі норми гранично допустимої кількості ртуті на кубічний метр повітря. Для учбових, робочих, житлових приміщень ця норма складає 0,0003 міліграми.
Контроль над надзвичайно небезпечними відходами, і ртуті зокрема здійснюється уповноваженими органами державної виконавчої служби. Однак цей контроль поширюється лише на господарський сектор: ФОП, установи. Організації, підприємства. Що стосується систем збору та утилізації для відпрацьованих люмінесцентних ламп в домашніх господарствах, то такі системи в Україні просто відсутні. Такі лампи просто викидають разом з іншим сміттям, колба лампи може бути розбита ще у житловому приміщенні, однак господарі навіть не здогадуються про небезпеку.
Візьмемо для прикладу кімнату площею 20 м. кв. – по об’єму ми отримаємо приблизно 50 кубічних метрів. Якщо тут розіб’ється лампа і в повітря потрапить навіть 1 мг. Ртуті, то її концентрація в повітрі сягатиме 0,02 мг. На кубічний метр, що в 60 раз перевищує гранично допустиму.
Уявіть тепер, скільки розсіяної ртуті забруднює довкілля на сміттєзвалищах та полігонах побутових відходів…
Для того, щоб вирішити цю проблему необхідне додаткове економічне стимулювання споживачів до правильної утилізації ламп. Наприклад, у ціну лампи при її продажі може бути включений податок на утилізацію. Магазини прийматимуть відпрацьовані лампи назад, повертаючи людині певну заставну вартість. Також дуже важливою є широка поінформованість населення щодо небезпеки ртутних відходів, що сприятиме росту їх екологічної свідомості та відповідальності.